Прийменники
Сполучники
Сполучник – це частина мови, яка з’єднує два слова, речення, словосполучення чи речення. Сполучники є незмінними і стоять між предметами, які вони поєднують. Є три типи сполучників: координаційні сполучники поєднують два або більше елементів однакової синтаксичної важливості, співвідносні сполучники є сполучниками, які працюють у парі, а підпорядковані сполучники пов’язують залежне речення з незалежним реченням. Ось (неповний) список:
Узгоджувальні сполучники
а «і, але» а такоже «а також» або „або” але «але» и „і” или «або»
једнако "проте" неж, нежели "ніж" па «так» понєже «оскільки» убо "отже"
Співвідносні сполучники
чим ... тым ... „... ...” или ... или ... «або ... або ...» како ... тако и ... «і ..., і ...»
колико ... толико ... „... ...” не једино ... але такоже „не тільки... але й...” ни ... ни ... «ні ..., ні ...»
Підрядні сполучники
абы «щоб» аче "хоча, хоча" ако (ли) «якщо» ако не "якщо" чи «чи, якщо» доколє „поки, поки допока «поки» допока не «до, до» хоти „хоча” ибо «оскільки, тому що» јер, јербо "тому що" јестли «якщо» како бы «ніби»
когда/когды "коли" ли «чи, якщо» одкогда/одкогды «з тих пір, доки, з тих пір» одкѫд «з тих пір» пока «поки, поки» поколико „оскільки, оскільки” понеже „оскільки” тако же "щоб" толико како «стільки, скільки» тому же "тому що" зато же "тому що" же "це" же бы «щоб, щоб»