Прикметники
Флексія
Прикметники узгоджуються з іменником, який вони змінюють, у роді, відмінку та числі. Відмінювання завжди правильне. Однак слід пам’ятати три речі:
- На прикметники сильно впливають правила o/e і y/i, що означає, що робиться різниця між твердою та м’якою основами: якщо основа закінчується на
š
,ž
,č
абоj
, тоді кожен -о- стає -е-, а кожен -ы- стає -и-. - Як і у випадку з іменниками, знахідний відмінок має ту саму форму, що й родовий відмінок, коли відповідний іменник є чоловічим і одушевленим, як однини, так і множини.
- За винятком прикметників, що стосуються чоловічого роду, одушевлених іменників, називний і знахідний відмінки множини однакові для всіх родів.
Основні закінчення
Основні закінчення (що стосуються не тільки прикметників, а й присвійних займенників, вказівних займенників тощо):
- Однина
- Множина
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | -ы (-и) | -о (-е) | -а | |
зн. | -ого (-его) | -ы (-и) | -у | |
род. | -ого (-его) | -ој (-еј) | ||
дав. | -ому (-ему) | -ој (-еј) | ||
ор. | -ым (-им) | -оју (-еју) | ||
міс. | -ом (-ем) | -ој (-еј) |
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | -и | -е | ||
зн. | -ых (-их) | |||
род. | -ых (-их) | |||
дав. | -ым (-им) | |||
ор. | -ыми (-ими) | |||
міс. | -ых (-их) |
Тверді прикметники
Приклад відмінювання твердих прикметників: добры „добрий”:
- Однина
- Множина
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | добры | добро | добра | |
зн. | доброго | добры | добру | |
род. | доброго | доброј | ||
дав. | доброму | доброј | ||
ор. | добрым | доброју | ||
міс. | добром | доброј |
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | добри | добре | ||
зн. | добрых | |||
род. | добрых | |||
дав. | добрым | |||
ор. | добрыми | |||
міс. | добрых |
М'які прикметники
Приклад відмінювання м’яких прикметників: свєжи „свіжий”:
- Однина
- Множина
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | свєжи | свєже | свєжа | |
зн. | свєжего | свєжи | свєжу | |
род. | свєжего | свєжеј | ||
дав. | свєжему | свєжеј | ||
ор. | свєжим | свєжеју | ||
міс. | свєжем | свєжеј |
ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
---|---|---|---|---|
наз. | свєжи | свєже | ||
зн. | свєжих | |||
род. | свєжих | |||
дав. | свєжим | |||
ор. | свєжими | |||
міс. | свєжих |
Коротка форма
Невелика кількість прикметників існує в так званій короткій формі, що є пережитком неозначеного відмінювання прикметників у спільнослов’янській мові. Ця коротка форма відрізняється від звичайних прикметників лише називним відмінком однини чоловічого роду пропуском закінчення -ы/-и. Найпоширенішими прикладами є присвійні прикметники -ов та -ин, що виражають відповідно приналежність особи чоловічого та жіночого роду: Петров дом „Петрів дім”, материн стол „мамин стіл”. Усі інші форми регулярні: Петрова книга „Петрова книга”, на материном столу „на маминому столі”.
Ці присвійні прикметники вживаються лише тоді, коли присвійник є одним словом. В інших випадках вживається родовий відмінок: братова книга „книга брата”, але: книга мојего брата „книга мого брата”; Пушкинова поезија „Поезія Пушкіна”, але: поезија Александра Пушкина „Поезія Олександра Пушкіна”.
Коротку форму також можна використовувати, коли прикметник утворює присудок речення: Петр јест шчестлив „Петро щасливий”, дом јест велик „будинок великий” тощо. Хоча це не обов’язково, і в більшості випадків люди буде просто писати: Петр јест шчестливы і дом јест великы.
Прислівники
Прислівники можуть бути утворені від прикметників за допомогою закінчення -о (-е після м’якого приголосного). Іншими словами, вони тотожні середньому роду однини: добро „добре”, свєже „свіжо”.
Ступені порівняння
Порівняльні та найвищі ступені можуть бути побудовані двома способами: простою (аналітичною) формою та більш складною (синтетичною).
Аналітичний порівняльний
Цей спосіб утворення компаратива найпростіший у використанні. Просто використовуйте форму (позитив) прикметника чи прислівника, якій передує выше або боље «більше»: выше просты «простіше = простіше». Це рішення можна використовувати для всіх прикметників і прислівників, але, швидше за все, воно зустрічається у випадку дуже довгих слів, іноземних слів і причасть: выше/боље синтетичны „більш синтетичний”, выше/боље смрдечи „більш смердючий”.
Синтетичне порівняння
Основне порівняльне закінчення для прикметників -єјши (-ејши після м’якого приголосного), що замінює закінчення -ы/-и: богаты → богатєјши, слабы → слабєјши, благы → блажејши, свєжи → свєжејши.
Ці закінчення можна просто перетворити на прислівники, замінивши елемент -ши на -е (вказавши закінчення -єје/-еје замість прислівникового закінчення -о/-е): ново → новєје, чисто → чистєје, тихо → тишеје, свєже → свєжеје.
Винятком є прикметники на -кы, -екы, -окы, , які мають -ши замість: краткы → кратши, тенкы → тенши, далекы → далши, высокы → высши.
Компаративи цих прикметників можуть бути адвербіалізовані, додавши закінчення -је до кореня, викликаючи йотацію попереднього(их) приголосного(ів): далеко → даље, широко → ширје, высокы → выше, близко → ближе, рєдко → рєдже.
Нерегулярні порівняння
Сім прикметників мають неправильний компаратив:
- добры „добре” → лєпши (присл. лєпје) або лучши (присл. лучше) „краще”
- злы „погано” → горши (присл. горје) „гірше”
- великы „великий, великий” → вечши (присл. вече) або болши (присл. боље) „більший, більший”
- малы „маленький, маленький” → менши (присл. мење) „менший, менший”
- благы „приємний, радісний” → унши (присл. уње) „більш приємний/радісний”
- легкы „легкий, легкий” → легши (присл. легше) „легший, легший”
- меккы „м’який” → мекши (присл. мекше) „м’якший”
Вживати звичайні форми цих прикметників (наприклад, добрєјши або злєјши) цілком можливо, але для пересічного слов’янина це виглядатиме дитячим чи штучним.
Найвищий ступінь
Найвищий ступінь утворюється додаванням префікса нај- до порівняльного: најновєјши (прикм.), најновєје (присл.). Це також працює для аналітичного порівняння: највыше синтетичны або најбоље синтетичны.
Для спрощення це закінчення також можна додати до позитивного натомість (саме так у болгарській та македонській мовах створюються найвищі ступені): најновы (прикм.), најново (присл.).
Додаткові форми
Прислівники мење і најмење можна використовувати для вираження протилежного значення выше/боље і највыше/најбоље, , що означає «менше» і «найменше» відповідно.
Префікс прє-, що додається до позитиву, може використовуватися також як свого роду найвищий ступінь, що виражає крайній або надмірний ступінь («дуже», «занадто»).
Префікс не- створює негатив: непријетны „неприємний, неприємний”.
Приклад
- просты „простий” (прикметник, позитивний)
- просто „просто” (прислівник, позитивний)
- простєјши „простіше” або выше просты або боље просты „простіше, простіше”
- простєје „простіше” або выше просто чи боље просто „простіше, простіше”
- најпростєјши або најпросты або највыше просты або најбоље просты „найпростіший”
- најпростєје або најпросто або највыше просто або најбоље просто „найпростіше, найпростіше”
- мење просты «менш простий»
- мење просто «менш просто»
- најмење просты «найменш простий»
- најмење просто «найменш просто»
- непросты „непросто”
- прєпросты „занадто просто, надто просто, надзвичайно просто”