Займенники
Особові та зворотні займенники
Особові займенники мають шість відмінків — такі самі, як і іменники, але без кличного відмінка. Зворотний займенник себе відмінюється як ты, тебе, ..., єдина відмінність полягає в тому, що він не має називного відмінка.
Форми в дужках є клітичними формами, тобто вони слабші та завжди ненаголошені. Се використовується в зворотних дієсловах: Ја мыју се "Я миюся". Якщо потрібно наголосити, використовується довша форма: Ја мыју једино себе "Я мию тільки себе". Після прийменника краще використовувати довші форми: к мнє, за тебе.
- Однина
- Множина
- Зворотні
| 1-а особа | 2-а особа | 3-я особа | |||
|---|---|---|---|---|---|
| ч.р. | с.р. | ж.р. | |||
| наз. | ја | ты | он | оно | она |
| зн. | мене (ме) | тебе (те) | јего (го) | ју | |
| род. | мене | тебе | јего | јеј | |
| дав. | мнє (ми) | тобє (ти) | јему (му) | јеј | |
| ор. | мноју | тобоју | јим | јеју | |
| міс. | мнє | тобє | јим | јеј | |
| 1-а особа | 2-а особа | 3-я особа | ||
|---|---|---|---|---|
| ч.р. жив. | інше | |||
| наз. | мы | вы | они | оне |
| зн. | нас | вас | јих | је |
| род. | јих | |||
| дав. | нам | вам | јим | |
| ор. | нами | вами | јими | |
| міс. | нас | вас | јих | |
| наз. | — |
|---|---|
| зн. | себе (се) |
| род. | себе |
| дав. | собє (си) |
| ор. | собоју |
| міс. | собє |
Після прийменника всі займенники третьої особи мають префікс н-: јего > до њего; јим > при њим, тощо. (з цієї причини форми місцевого відмінка јим, јеј та јих ніколи не вживаються, оскільки місцевому відмінку завжди передує прийменник)
Якщо вам цікаво, як ці форми співвідносяться зі слов'янськими мовами, ви можете побачити їх порівняння тут.
Кілька додаткових зауважень щодо вживання:
- Оскільки не всі дієслівні закінчення однаково очевидні для всіх носіїв слов'янських мов, не рекомендується опускати особові займенники, коли вони є підметом речення. Краще сказати ја читају, ніж просто читају, хоча останнє також не є неправильним.
- Прийменники можуть керувати будь-яким відмінком, крім називного, залежно від їх вживання в слов'янських мовах.
- Займенник он відноситься до будь-якого іменника чоловічого роду, а не тільки до істот чоловічої статі. Так само займенник она відноситься до будь-якого іменника жіночого роду, а не тільки до істот жіночої статі.
- Як і всі природні слов'янські мови, міжслов'янська має розрізнення T-V, тобто вы є універсальним займенником другої особи для обох чисел, тоді як друга особа однини ты використовується лише для звертання до друзів, родичів та дітей.
- Зворотний займенник також може використовуватися як взаємний займенник: Они бијут се може означати "Вони б'ють себе", але частіше має значення: "Вони б'ють один одного". Щоб чіткіше висловити значення "один одного", можна додати формулу једин другого, наприклад: Они бијут се једин другого.
Присвійні займенники
Присвійні займенники відмінюються як прикметники, за винятком нульового закінчення в чоловічому роді однини. Форми такі:
- мој, моја, моје — мій, моя, моє
- твој, твоја, твоје — твій, твоя, твоє
- наш, наша, наше — наш, наша, наше
- ваш, ваша, ваше — ваш, ваша, ваше
- свој, своја, своје — свій, своя, своє
У третій особі найчастіше використовується родовий відмінок відповідного особового займенника: јего, јеј, јих. Ці форми не відмінюються. Альтернативно можна також використовувати такі форми, які відмінюються як прикметники:
- јегов, јегова, јегово — його
- јејин, јејина, јејино — її
- јихны, јихна, јихно — їхній, їхня, їхнє
Коли власник є також підметом речення, використовується зворотний займенник свој, незалежно від того, чи підмет є в третій особі чи ні: Ја мыју своје авто "Я мию свою машину". Зверніть увагу на різницю в значенні, коли зворотний займенник відноситься до підмета в третій особі:
- Пјотр дал Ивану своју книгу — Петро дав Івану свою [= Петрову] книгу
- Пјотр дал Ивану јегову книгу — Петро дав Івану його [= Іванову] книгу
Існують також питальні, означені та неозначені присвійні займенники: чиј (чий), ничиј (нічий), нєчиј (чийсь) тощо. Вони відмінюються як мој. Для інших форм дивіться розділ про співвідносні слова.
Як і прикметники, присвійні займенники узгоджуються з іменником, який вони визначають, у роді, числі та відмінку. За винятком чоловічого роду в називному та знахідному відмінках однини, їхнє відмінювання ідентичне відмінюванню прикметників: мој, твој, наш, ваш, свој та чиј — як свєжи; јегов, јејин та јихны — як добры):
- Однина
- Множина
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | мој | моје | моја | |
| зн. | мојего | мој | моју | |
| род. | мојего | мојеј | ||
| дав. | мојему | мојеј | ||
| ор. | мојим | мојеју | ||
| міс. | мојем | мојеј | ||
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | моји | моје | ||
| зн. | мојих | |||
| род. | мојих | |||
| дав. | мојим | |||
| ор. | мојими | |||
| міс. | мојих | |||
Вказівні займенники
Основним вказівним займенником є тој (цей, той), і його слід використовувати, коли немає потреби чітко розрізняти "цей тут" і "той там".
Якщо нам потрібно бути точнішими, найпростішим рішенням є використання тутој для "цей" і тамтој для "той, он той". Вони відмінюються наступним чином:
- Однина
- Множина
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | тој | то | та | |
| зн. | того | тој | ту | |
| род. | того | тој | ||
| дав. | тому | тој | ||
| ор. | тым | тоју | ||
| міс. | том | тој | ||
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | ти | те | ||
| зн. | тых | |||
| род. | тых | |||
| дав. | тым | |||
| ор. | тыми | |||
| міс. | тых | |||
Примітки
- Менш простим, але історично точнішим є наступне трискладове розрізнення: сеј (ж.р. са, с.р. се) для "цей", тој для "той" і оној для "он той". Слід пам'ятати, однак, що сеј практично зник з більшості сучасних мов, за винятком кількох скам'янілих залишків. Тому він може бути не завжди зрозумілим.
- Інший вказівний займенник - це ов, що означає те саме, що й сеј. Однак його значення дуже відрізняється в сучасних мовах.
- Тутој, тамтој, ов та оној відмінюються як тој.
- Замість форм множини тых, тым та тыми іноді можна зустріти тєх, тєм та тєми.
Відносні займенники
Найчастіше використовуваним відносним займенником є кторы. Він відмінюється як звичайний прикметник. Альтернативно можна використовувати південнослов'янське кој (відмінюється як мој). Їхні значення ідентичні, і вони можуть використовуватися взаємозамінно.
Третім варіантом є більш архаїчне иже – використовується в називному відмінку для всіх родів, як в однині, так і в множині; в інших відмінках відмінюється як форма особового займенника он/она/оно з суфіксом -же: јегоже (ч.р. род. одн.), јемуже (ч.р. дав. одн.) тощо.
Питальні займенники
Питальними займенниками є кто (хто) та что (або што) (що). Вони відмінюються наступним чином:
| хто? | що? | |
|---|---|---|
| наз. | кто | что |
| зн. | кого | |
| род. | чего | |
| дав. | кому | чему |
| ор. | кым | чим |
| міс. | ком | чем |
Питальні означення - це кој (відмінюється як мој) (який) (замість нього також можна використовувати кторы), присвійний займенник чиј (чий) (див. вище) та прикметник какы (який).
Неозначені займенники
Це велика група займенників та означень, більшість з яких регулярно утворюються від питальних займенників. Існує кілька категорій:
-
Що стосуються всіх предметів (універсальні) (вс-): вси або всекто (всі, кожен), все або всечто (все); вес (ж.р. вса, с.р. все (цілий, весь; всі)); цєлы (цілий, весь); всакы (кожний, всякий); всекакы (всякого роду, всіх видів); всечиј (всіхній).
-
Що стосуються жодного предмета (заперечні) (ни-): никто (ніхто), ничто (ніщо), никој, ниједин та никакы (жоден, ніякий), ничиј (нічий).
-
Що стосуються одного неозначеного предмета (нє-): нєкто (хтось), нєчто (щось), нєкој (якийсь), нєкакы (якогось роду), нєчиј (чийсь).
-
Що стосуються кількох неозначених предметів (понє–): понєкој (деякі, кілька), понєкакы (кількох видів).
-
Що стосуються великої групи предметів: многы (багато, численний).
-
Що стосуються будь-якого члена групи (-коли, -небуд, либо-): ктоколи, либокто, кто-небуд (будь-хто, хто-небудь), чтоколи, либочто, что-небуд (будь-що); којколи, либокој, кој-небуд (будь-який), какыколи, либокакы, какы-небуд (будь-якого роду); чијколи, либочиј, чиј-небуд (будь-чий). Для позначення байдужості можна використовувати прислівник было: было кто (будь-хто, хто завгодно), было что (будь-що, що завгодно) тощо.
-
Що стосуються іншого предмета групи (ин-): инокто (хтось інший), иночто (щось інше), ины (інший), иночиј (чийсь інший).
Всекто, никто, нєчто, чтоколи тощо відмінюються як кто та что. Так само никој, нєчиј тощо відмінюються як кој та чиј (і отже, як мој). Вес (увесь) відмінюється наступним чином:
- Однина
- Множина
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | вес | все | вса | |
| зн. | всего | вес | всу | |
| род. | всего | всеј | ||
| дав. | всему | всеј | ||
| ор. | всим | всеју | ||
| міс. | всем | всеј | ||
| ч.р. (живий) | ч.р. (неживий) | с.р. | ж.р. | |
|---|---|---|---|---|
| наз. | вси | все | ||
| зн. | всих | |||
| род. | всих | |||
| дав. | всим | |||
| ор. | всими | |||
| міс. | всих | |||
Займенникові прислівники
Одним з найкращих винаходів Заменгофа була його таблиця співвідносних слів, група взаємопов'язаних займенників, прикметників та прислівників. Ці слова були збережені якомога регулярнішими, але не за рахунок впізнаваності для носіїв слов'янських мов. Деякі практично неможливі слова були пропущені, а деякі інші регулярні форми були замінені формами, які є поширеними в природних мовах. Нерегулярні форми (тобто ті, що не виглядають так, як мали б згідно з таблицею) показані курсивом.
| питання k- | тут s- | там t- | он там on- | якийсь něk- | декілька poněk- | будь-який k-nebud, k-koli | ні nik- | кожний vs- | інший in- | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| який? | кој | сеј, тутој | тој, тамтој | оној | нєкој | понєкој | кој-небуд | којколи | никој, ниједин | всакы | ины |
| хто? | кто | нєкто | — | кто-небуд | ктоколи | никто | всекто, вси | инокто | |||
| що? | что | се | то | оно | нєчто | понєчто | что-небуд | чтоколи | ничто | всечто, все | иночто |
| скільки? | колико | селико | толико | онолико | нєколико | — | колико-небуд | коликоколи | — | ||
| чий? | чиј | — | нєчиј | — | чиј-небуд | чијколи | ничиј | всечиј | иночиј | ||
| який? | какы | сакы | такы | онакы | нєкакы | понєкакы | какы-небуд | какыколи | никакы | всакы | инакы |
| як? | како | сако | тако | онако | нєкако | понєкако | како-небуд | какоколи | никако | всако | инако |
| де? | кде | сде, ту | туде, там | онде | нєкде | понєкде | кде-небуд | кдеколи | никде | весде | инде |
| куди? | камо | само | тамо | онамо | нєкамо | — | камо-небуд | камоколи | никамо | всамо | инамо |
| коли? | когда | сегда, сејчас | тогда | оногда | нєкогда | понєкогда | когда-небуд | когдаколи | никогда | всегда | иногда |
| куди? | куды | суды | туды | онуды | нєкуды | — | куды-небуд | кудыколи | никуды | всуды | инуды |
| звідки? | одкуды | одсуды | одтуды | одонуды | однєкуды | — | одкуды-небуд | одкудыколи | одникуды | одвсуды | одинуды |
| навіщо (мета)? | чему | — | тому | — | нєчему | — | чему-небуд | чемуколи | ничему | — | — |
| чому (причина)? | зачто | — | зато | — | занєчто | — | зачто-небуд | зачтоколи | заничто | — | — |
- У всіх випадках, коли з'являється кој, можна використовувати кторы.
- У всіх випадках, коли з'являється -гда, можна використовувати -гды.