Словотвір

Суфікси

Автоматичний переклад

Ця стаття була автоматично перекладена і може містити будь-які помилки. Забезпечення перекладу понад десятьма мовами є складним завданням, і ми з нетерпінням чекаємо на вашу допомогу. Будь ласка, зв’яжіться з нами на Discord, якщо ви хочете допомогти нам покращити якість наших перекладів. Крім того, ви можете запропонувати виправлення безпосередньо через GitHub.

Нижче наведено список суфіксів. Зауважте, що якщо основа закінчується на певний приголосний, вона змінюється перед суфіксами -ji, -ka, -ko, -nik, -ny, -ok, -sky і -stvo таким чином:

• k/c > č (наприклад, рука > ručny)
• g > ž (наприклад, книга > knižka)
• h > š (наприклад, муха > mušji)

З іншого боку, м’який приголосний nj твердіє перед -nik і -ny.

Суфікси, що починаються з -o-, змінюються на -e- після м’якого приголосного:

• byk + -ok > byček
• конец + -ovy > koncevy
• noč + -ovati > nočevati

Іменник до іменника

• Зменшувальні слова утворюються так:
  • слова чоловічого роду на твердий приголосний мають суфікс -ok:
    pes „собака” > pesok (род. peska) „собака”
  • слова чоловічого роду на м'який приголосний мають суфікс -ik або -ek:
    muž „людина” > mužik „маленька людина”
  • слова жіночого роду додають суфікс -ka до основи слова:
    kniga „книга” > knižka „буклет”
  • слова середнього роду додають суфікс -ko до основи слова:
    polje „поле” > poljko „мале поле”
• Щоб отримати абстрактні властивості від імен осіб, використовується суфікс -stvo:
  prijatelj „друг” > prijateljstvo „дружба”, muž „чоловік” > mužstvo „мужчина”
• Місце, описане як прийменник у поєднанні з назвою іншого місця, зазвичай має закінчення -je:
  morje „море” > primorje „земля біля моря”, brjuh „живіт” > podbrjušje „низ”
• Більш загальним показником місця є закінчення -išče:
  voz „вагон, автомобіль” > vozišče „стоянка”, ogonj „вогонь” > ognišče „камін, вогнище”
• Щоб позначити особу, яка відповідає за щось або обробляє щось, або об’єкт, який містить щось, використовується суфікс -nik:
  glava „голова” > glavnik „бос, шеф”, kabel „кабель” > kabelnik „кабельник”, kniga „книга” > knižnik „книжкова шафа”
• Щоб вивести людину, яка нічого не має, ми використовуємо комбінацію префікса bez- і суфікса -nik:
  Bog „Бог” > bezbožnik „безбожна людина”
• Житель країни, регіону чи міста має закінчення -ec (іноді -an(in)):
  Albanija > Albanec «Албанська»
• Жіночий еквівалент закінчень -nik і -ec є -nica і -ica відповідно:
  rada „рада” > radnik „радник” > radnica „жінка-консультант”; Albanec „Албанець” > Albanica „Албанка”
• В інших випадках ми скоріше використовуємо закінчення -ka для жіночих еквівалентів осіб чоловічої статі:
  prijatelj „друг” > prijateljka „подруга”, gradžanin „громадянин”, gradžanka „громадянка”
• Дитинча тварини зазвичай утворюється шляхом додавання -e до назви тварини, що призводить до іменника середнього роду класу -et-:
  kot „кішка” > kote „кошеня”, jelenj „олень” > jelene „оленя”

Прикметник до іменника

• Щоб отримати абстрактну якість від прикметника, використовується суфікс -ost:
  dobry „добре” > dobrost „добро”
• Особа, яка представляє якість, виражену прикметником, часто має закінчення -ec (жіноча -ica):
  glupy „дурний” > glupec „дурна людина, дурень”, izgnany „вигнаний, вигнаний” > izgnanec „вигнана особа, вигнанець”
• Індикатор місця -išče також можна використовувати з прикметниками:
  mokry „мокрий” > mokrišče „болотиста місцевість, болото”, tajny „таємне” > tajnišče „таємне місце”
• Прикметник також може виконувати роль іменника, залишаючись незмінним:
  běly „білий” > běly „білий”

Дієслово до іменника

• Для отримання назви особи, зайнятої діяльністю, позначеною початковим дієсловом, використовується суфікс -telj:
  učiti „навчати” > učitelj „вчитель”
• Професії часто виражаються закінченням -ač або -ar:
  kovati „кувати” > kovač „коваль”, krojiti „різати” > krojač „кравець”, pekti „пекти” > pekar „пекар”
• Індикатор місця -išče також можна використовувати з дієсловами (часто на основі L-частки):
  igrati „грати” > igrališče „дитячий майданчик”, žiti „жити” > žilišče „житло, місце проживання”
• Сама дія представлена віддієслівним іменником (герундієм) із закінченням -nje, іноді -tje dělati „робити, робити” > dělanje „робити, робити”, žiti „жити” > žitje „життя”

Прикметник до прикметника

• Порівняльні та найвищі ступені див. у розділі прикметники
• Щоб змінити значення прикметника на протилежне, використовуйте префікс ne-:
  dobry „добре” > nedobry „погано”
• Щоб підсилити значення прикметника, можна використовувати префікс prě-, що означає «дуже» або «занадто»:
  umorjeny „втомлений” > prěumorjeny „смертельно втомлений, виснажений”
• Щоб послабити значення прикметника, використовується суфікс -ovity:
  zeleny „зелений” > zelenovity „зеленуватий”

Іменник до прикметника

• Прикметники (у значенні: що стосуються чогось) походять від іменників за допомогою трьох суфіксів: -sky, якщо вихідний іменник є географічною назвою чи об’єктом, або особою (зазвичай професією), -ji у у випадку тварин, інших осіб або божественних сутностей або -ny (в інших випадках):
  žena „жінка” > žensky „жіночий, жіночий”, morje „море” > morsky „пов’язаний з морем”, člověk „людина, людина” > člověčji „людина”, @ @161 „кінь” > konji „кінський”, noč „ніч” > nočny „нічний, нічний-”, pismo „лист, сценарій” > pisemny „письмовий, письмовий”
  Також може бути кілька неправильно утворених прикметників.
• Щоб утворити прикметник, який вказує на матеріал, з якого щось зроблено, можна використати суфікс -ěny:
  drěvěny „дерев’яний”, steklěny „зі скла”
• Щоб утворити прикметник, який виражає «має характеристики», можна використовувати суфікс -ovy:
  pomaranča „апельсин (фрукт)” > pomarančevy „апельсин (колір)”
• Щоб отримати прикметник, який виражає подібність до чогось, використовується суфікс -ovity:
  malpa „мавпа” > malpovity „мавпоподібний”
• Щоб утворити прикметник, який вказує на відсутність чогось, ми використовуємо префікс bez- у поєднанні з суфіксом -ny:
  dom „будинок” > bezdomny „бездомний”, naděja „надія” > beznadějny „безнадійний”
• Прикметник, що виражає певну характеристику частини тіла, утворюється так: характеристика + -o- + частина тіла + -y:
  oko „око” > jednooky „одноокий”, ruka „рука” > bezruky „безрукий”

Дієслово до прикметника

• Саме дієслівне відмінювання дає чотири прикметники у формі часток (див.: частки):
  dělati „робити” > dělajuči „робити, створювати”, dělajemy „робити”, sdělavši „зробити”, sdělany „зробити”
• Щоб утворити прикметник, який виражає схильність або звичку, закінчення можна замінити суфіксом -livy:
  govoriti „говорити, говорити” > govorlivy „балакучий”
• Щоб отримати прикметник, який виражає можливість (пор. англійська -able/-ible), закінчення -omy (-emy, -imy) або -livy можна приєднати до теперішнього часу напружена основа:
  razuměti „розуміти” > razumlivy „зрозуміло”, nesti „носити” > nesomy „портативний”

Прислівник до прикметника

• До прислівника можна додати прикметник за допомогою суфікса -šnji:
  včera „вчора” > včerašnji „вчора”, dnes „сьогодні” > dnešnji „сьогодні”, nyně „зараз, зараз” > nyněšnji „поточно, зараз”

Іменник до дієслова

• Найпростіший спосіб утворення дієслова від іменника – це використання суфікса -ovati:
  malpa „мавпа, мавпа” > malpovati „поводитися/чинити як мавпа”, noč „ніч” > nočevati „переночувати”
• Для дії, коли хтось/щось проходить лікування чимось, префікс o- і закінчення -iti використовуються разом:
  kamenj „камінь” > okameniti „закам’яніти”, světlo „світло” > osvětliti „освітити, освітлити”, svoboda „свобода” > osvoboditi „звільнити”
• Щоб позбутися або позбутися когось/чогось, використовується префікс obez- із закінченням -iti:
  glava „голова” > obezglaviti „обезголовити”, dom „будинок” > obezdomiti „зробити бездомним”

Прикметник до дієслова

• Процес становлення виражається закінченням -ěti:
  běly „білий” > bělěti „побіліти”, bogaty „багатий” > bogatěti „розбагатіти”, hvory „хворий, хворий” > hvorěti „бути чи стати хворим /хворий”
• Щоб надати комусь/чомусь характеристики, виражені прикметником, префікс o- і закінчення -iti використовуються разом:
  črny „чорний” > očrniti „чорнити, робити чорним”
• Щоб хтось/щось мав більше характеристик, виражених прикметником (часто порівняльним), префікс u- поєднується із закінченням -iti:
  lěpši „краще” > ulěpšiti „поліпшити, зробити кращим”, menši „менше” > umenšiti „зменшити, зменшити”
• Щоб видалити характеристики, виражені прикметником, префікс od- і суфікс -iti використовуються разом:
  črny „чорний” > odčrniti „почорнити, видалити чорний колір”

Від дієслова до дієслова

• Основна форма дієслова з префіксом завжди доконаного виду. Дієслово недоконаного виду можна утворити від нього так:
  • якщо дієслово має закінчення -ati, то дієслово недоконаного виду має -yvati:
    sodržati «містити» > sodrživati
  • якщо дієслово має закінчення -iti, то дієслово недоконаного виду має -jati:
    obnoviti „оновити” > obnavjati
  • якщо дієслово має закінчення -nuti, то дієслово недоконаного виду має -ati:
    oddohnuti „дихати” > oddyhati
  • якщо дієслово є односкладовим і закінчується на голосну, дієслово недоконаного виду має -vati:
    prodati „продати” > prodavati

Прикметник до прислівника

• Прикметник утворюється за допомогою закінчення -o:
  dobry „добре” > dobro „добре”
• Порівняльний вислів -(ěj)ši став адвербіалізованим шляхом його заміни на -(ě)je:
  slabějši „слабший” > slaběje „слабший”

Префікси

Для зміни значення слова можна використовувати один або декілька з наведених нижче префіксів. Вони можуть приєднуватися до будь-яких слів, але переважно до дієслів.

do-

(доповнює od-)

• робити щось або йти кудись до кінця/цілі/бар'єру/результату: dojdti „прибути, прибути (до мети)”, doletěti „прилетіти”, dozvati „викликати сбд. . щоб він прийшов"
• зробити додатково: dopisati „додати, написавши, завершити написання, додавши щось”, dopolniti „заповнити, додавши біт”

iz-

(доповнює v-, взаємозамінний з vy-)

• out, off, ex-: izgnati „вислати”, izbrati „вибирати, вибирати, вибирати”, izdati „видавати”
• дивіться далі під vy-

na-

(часто використовується як ідеальний маркер)

• вгору, на, над: navrgnuti „кинути на (на) що-небудь”, naložiti „лежати на/над чим-небудь”, najdti „знайти” (букв. „прийти на що-н. ”), napisati „записати”
• зробити або досягти багато, в певній кількості: nagovoriti „багато говорити”, nabrati „брати певну кількість чогось.”
• (з поворотним займенником se) досить, повний: naspati se „повноцінно виспатися, добре виспатися”, najesti se „їсти до повного шлунка”

nad-

(доповнює pod-)

• Над (переміщення); понад, краще (в переносному значенні): nadsiliti „переборювати”, nadigrati „перемагати, перегравати”, nadpisati nad „переписувати що-небудь”, nadlomiti „ламати зверху”, nadkryti „перемагати накрити"

nedo-

(доповнює do-)

• зробити не повністю, не повністю: nedopisati „писати без кінця”, nedopolniti „заповнити, але не повністю”

o-/ob-

(утворює дієслова від іменників та прикметників)

• надавати чи отримувати характеристики, виражені іменником чи прикметником: okrugliti „округляти”, okameniti „перетворювати на камінь”
• змусити предмет обробити чимось (букв. або рис.), вираженим іменником: okružiti „обійти, оточити”, okameniti „закидати камінням”

ob-

(утворює дієслова від іменників та прикметників)

• навколо: obidti „обійти”, „уникнути”, obmotati „крутитися”

obez-

(утворює дієслова від іменників; доповнює ob-)

• позбавляти чогось, вираженого іменником (dis-): obezsiliti „знесилити”, obezhrabriti „знеохотити”

od-

• геть, вимкнено (рухливий): odidti „піти”, oddati „віддати”, odvinuti „відкрутити”, odgovoriti „відповісти” (букв. відповідати/відмовлятися )
• завершити або виконати дію (щоб її позбутися): odrabotati „відпрацювати”

po-

• починати, готуватися, робити негайно: početi „почати”, pojdti „почати йти, йти”
• ненадовго, трохи, час від часу, тут і там: pospati „трохи поспати”, posmatrjati „подивитися тут і там”
• позначає дію, яку виконують багато або зачіпає всіх/багатьох: poskryvati se „сховати” (багато людей), pobiti „убити всіх/багатьох”
• завершення, результат: pojesti „з’їсти все”, pokryti „покрити все”

pod-

• під, під-, знизу: podmetnuti „покласти під щось”, podbiti „стукати знизу”
• нишком, нишком: podkazati „розповісти по секрету”, podgledati „спостерігати таємно”, podsměhnuti se „знущатися, жартувати” (таємно сміятися)

prě-

• поперек, над (рух): prějdti „перейти з іншого боку”, prěvesti „перенести, перенести” > „перекласти”
• трансформація старого в нове: prěbudovati „перебудувати”, prěorganizovati „реорганізувати”
• наскрізь, з одного боку на інший: prěsěkti „прорізати, перетинати”, prěpisati „переписати, скопіювати”
• занадто багато, надмірно: prěsoliti „використовувати забагато солі”, prěvariti „готувати занадто довго”

prěd-

(доповнює za)

• раніше, заздалегідь: prědviděti „передбачити”, prědstaviti „уявити, представити”, prědplatiti „платити наперед”

pri-

• близько, поруч з: prijdti „наближатися, підходити ближче”
• on, onto, tied: privinuti „прикрутити”, primetnuti „прикласти ближче, поставити поруч з чим-небудь.”
• додатково: privinuti „прикрутити додатково”, pripisati „написати додатково”, prigovoriti „заперечити” (букв. сказати додатково)
• лише трохи: priodkryti „трохи відкрити”, prikryti „закрити, але не повністю”

pro-

• наскрізь(назовні): probiti „вирватися, проникнути”, protěkti „протікати”, progrějati „прогріватися”
• промахнутися, минуле до: projehati mimo „пропустити що-небудь”, promašiti, promahnuti „пропустити метку”
• через весь час: prorabotati ves denj „працювати весь день”
• програти все: protratiti penezy „програти всі гроші”, proigrati igru „програти гру”

raz-

(доповнює s(o))

• apart, dis-, down: razidti „роз’єднатися”, razkydnuti „роз’єднати, роз’єднати”
• де-, скасувати: razminovati „розмінувати”
• перебувати в середині чогось, здійснювати дію через: razcvětati „бути в квітах”, razgovarjati „розмовляти, бути в середині мовлення”

s-/so-

• разом, з: svezati „зв’язувати разом, з’єднувати”, sozvati „збирати разом”, sobrati „збирати, збирати”
• вниз від: sojdti „йти, спускатися”, snesti „збивати”
• цілком, готово, вниз: srězati „вирізати”, sdělati „зробити” sbriti „повністю поголити”, svariti „приготувати повністю”, sbudovati „зробити повністю”

su-

• next to, parallel, co-: surabotati „працювати разом, поруч один з одним”
• рухатися обличчям до обличчя; suhoditi «зібратися, зустрітися»

u-

(часто використовується як ідеальний маркер)

• геть: uletěti „відлетіти (щоб хтось пропустив рейс”), uběgti „втекти”
• повністю (часто негативно): ubiti „вбити” (букв. побити повністю), uginuti „відмерти”, usohnuti „висохнути”
• (на основі прикметника) зробити більше: ulěpšiti „поліпшити, зробити кращим”, umenšiti „зменшити, зменшити, зробити менше”

v-/vo-

• в, в (з дієсловами руху): vojdti „зайти, увійти”, vnesti „внести”, vlupiti „відступити”
• (з поворотним займенником se) робити що-небудь. акуратно, спостережливо, цікаво: včitati se „з цікавістю почати читати”, vslušati se „з цікавістю почати чути”

voz-

• up, aloft, upstairs: vozletěti „злітати вгору”, vozidti „підійматися в гору”
• почати раптово робити що-н. інтенсивно: vozvyti „раптово починати плакати”, vozbuditi „стимулювати, розбурхувати”
• back, again, re-: vozvratiti se „повернутися”, vozživiti „реанімувати”>

vy-

(замість ви- південнослов'яни вживають із- в усіх відмінках)

• out, afield, onto (з дієсловами руху): vyjdti (iz) „вийти (з)”, vynesti (iz) „піклуватися”
• робити що-н. цілком, цілком: vyvariti „повністю закипіти”, vysušiti „повністю висохнути, висохнути”
• ну, довго, навколо: vyležati se «лежати навколо»

za-

• ззаду, під: zajdti „йти позаду”, zametnuti „поставити позаду, забути; zaryti „садити, підсовувати під що-н.
• зробити закритим, закритим, наглухо: zatvoriti „закрити”, zavinuti „наглухо закрутити, закрутити”, zašiti „зашити (наглухо)”, zapakovati „запакувати (закрити)”
• почати робити що-н.: zapěvati „почати співати”, zaplakati „почати плакати” зірка робить інтенсивний (з se): zagledati se, zasmotriti se «дивитися вперед, дивитися постійно, дивитися глибоко»

Складні слова

Два корені можна вільно скласти, щоб створити нову ідею. Зазвичай це робиться за допомогою сполучного -o- (-e- після м’якого приголосного):

• voda „вода” + padati „падати” > vodopad „водоспад”
• sam „само” + kritika „критика” > samokritika „самокритика”
• myš „миша” + loviti „ловити, полювати” > myšelovka „мишоловка”
• zemja „земля, земля” + tresenje „тремтіння” > zemjetresenje „землетрус”

Якщо перший член є запозиченням з англійської мови, його можна розділити дефісом (defis):

• rok-muzika „рок-музика”
• veb-stranica «веб-сторінка»