Похідні слова

Автоматичний переклад

Ця стаття була автоматично перекладена і може містити будь-які помилки. Забезпечення перекладу понад десятьма мовами є складним завданням, і ми з нетерпінням чекаємо на вашу допомогу. Будь ласка, зв’яжіться з нами на Discord, якщо ви хочете допомогти нам покращити якість наших перекладів. Крім того, ви можете запропонувати виправлення безпосередньо через GitHub.

Праслов'янська

Слова засновані на живих слов'янських мовах, і коли останні не узгоджуються між собою, ми в основному йдемо за більшістю, застосовуючи систему голосування. Щоб уникнути неузгодженостей, ми маємо переконатися, що слова, які використовують той самий корінь, завжди використовують його в тій самій формі. Оскільки всі слов’янські мови походять від загальнослов’янської досить передбачуваним шляхом, ми ніколи не запозичуємо з них напряму. Натомість ми дотримуємося моделі простого похідного походження від загальнослов’янської мови. Це робить мову легшою для розпізнавання та зручнішою для всіх. Лише прочитавши кілька текстів, людина автоматично швидко дізнається, як той чи інший звук у її рідній мові подається міжслов’янською.

У наведеній нижче таблиці показано, як різні загальнослов’янські звуки та послідовності трактуються міжслов’янською мовою. Зверніть увагу, що в деяких випадках можна розрізнити північнослов’янську та південнослов’янську версії (див. flavourisation).

Proto-Slavic	OCS	Slavic	Interslavic		Examples
			Etymological alphabet	Standard alphabet	Etymological alphabet	Standard alphabet
y	ꙑ, ъи	ESl./WSl. y, SSl. i	y	y	byti, dobry	byti, dobry
ě	ѣ	RU/BE 'e, UK i, PL ie/ia, CZ ě/e/a, SKie/e/a, SL/SR/MK e, HR (i)je, BG e/ja	ě	ě	svět, rěka	svět, rěka
ę	ѧ	ESl. ja, PL ią/ię, CZ a/ě, SK ä/a/ia, SSl.e	ę	e	język, svęty	jezyk, svety
ǫ	ѫ	PL ą/ę, CZ u/ou/i, SL o, MK a, BG ă/a, otherwise u	ų	u	pųt́, rųka	put, ruka
initial ǫ-	ѫ-	RU/CZ/SK u-, PL wą-, SB wu-; other languages are less consistent	vų-	vu-	vųtroby, pavųk	vutroby, pavuk
strong ь	ь	BCMS a, otherwise e	ė	e	otėc, pės	otec, pes
strong ъ	ъ	ESl./SK/MK o, PL/CZ/SL e, BCMS a, BG ă	ȯ	o	sȯn, pěsȯk	son, pěsok
(C)orC (C)olC	ра ла	ESl. (o)ro/(o)lo, PL ro/ło, SSl./CZ/SK ra/la	rå lå	ra la	gråd, kråva glåva, mlådy	grad, krava glava, mlady
(C)erC (C)elC	рѣ лѣ	ESl. (e)re/(o)lo, PL rze/le, CZ ře/lě, SKre/lie, SL/SR/MK re/le, HR rije/lije, BGrja/lja	rě lě	rě lě	brěg, prěd mlěko	brěg, prěd mlěko
CъrC	ръ	ESl. or, PL ar, BG ъr, otherwise r	r	r	trg, krčma	trg, krčma
CьrC	рь	ESl. er, PL ar/ierz, BG ъr, otherwise r	ŕ	r	dŕžati, smŕt́	držati, smrt
CъlC	lъ	RU/SL/MK ol, BE/UK ou, PL oł/łu/eł, CZ/SKl/lu, BCMS u, BG ъl	ȯl	ol	dȯlg, kȯlbasa	dolg, kolbasa
CьlC	ль	RU/SL/MK ol, BE/UK ou, PL oł/łu/eł/il, CZ/SKl/lu, BCMS u, BG ъl	ȯl	ol	tȯlsty, vȯlk	tolsty, volk
pj, bj, mj, vj	пль, бль...	ESl./SSl. plj, blj..., WSl. p, b...	pj, bj, mj, vj	pj, bj, mj, vj	kupjų, zemja	kupju, zemja
lь, lj nь, nj	ль нь	ESl./PL ľ/ń, otherwise ľ/l, ń/n	lj nj	lj nj	ljubiti, hvaljeńje denj, hrånjeńje	ljubiti, hvaljenje denj, hranjenje
rь, rj	рь	RU/PL/CZ/SL ŕ, otherwise r	ŕ, rj	r, rj	caŕ, tvorjeńje	car, tvorjenje
tь dь	ть дь	RU/UK/SK t́/d́, PL/BE ć/dź, CZ/SSl. t/d	t́ d́	t d	kost́ dóžd́	kost dožd
sь zь	сь зь	ESl./PL ś/ź, otherwise s/z	ś ź	s z	loś knęź	los knez
sj zj	ш ж	everywhere š/ž	š ž	š ž	prošų tęžeńje	prošu teženje
tj, kt́ dj, gd́	щ жд	ESl./SL č, WSl. c, BCMS ć, MK kj, BGšt ESl. ž, PL dz, CZ/SK z, SL d/j, BCMSđ, MK gj, BG žd	ć đ	č dž	svěća, noć među	svěča, noč medžu
šč	щ	CZ/SK/SSl. št, otherwise šč	šč	šč	ščetka	ščetka
tl, dl	л	ESl./SSl. l, WSl. tl/dl	l	l	moliti, grlo	moliti, grlo
g	г	UK/BY/CZ/SK h, otherwise g	g	g	glåva, jego	glava, jego
lьje, nьje tьje, dьje sьje, zьje rьje	льѥ, ньѥ тьѥ, дьѥ сьѥ, зьѥ рьѥ	RU lije/nije, UK llja/nnja, PL le/nie, CZlí/ní, SK lie/nie, SL/SH/MK lje/nje, BGl(i)e/n(i)e	ĺje, ńje ŕje t́je, d́je śje, źje	lje, nje rje tje, dje sje, zje	usiĺje, dělańje, primoŕje, žit́je, orųd́je, podlěśje	usilje, dělanje, primorje, žitje, orudje, podlěsje

Міжнародна лексика

Слов'яни живуть не на острові, і протягом століть їхні мови запозичили багато неслов'янських слів. Частина цих слів була взята від їхніх прямих сусідів (німецької, романської, турецької). Лексика цього типу рідко знаходила свій шлях до всієї мовної родини. Наприклад, німецькі запозичення набагато частіше зустрічаються в західнослов’янській, ніж у російській чи болгарській, тоді як слів турецького походження можна знайти в південнослов’янській мові більше, ніж в інших слов’янських мовах. Як наслідок, більшість цієї лексики не є загальнозрозумілою і тому не використовується в міжслов’янській мові.

Інша категорія — це міжнародна лексика, переважно з латинської та грецької, але пізніше також з французької та нещодавно англійської. Слова цього типу, як правило, схожі в Європі та інших частинах світу. Вони є невід'ємною частиною кожної слов'янської мови і можуть бути дуже корисними для досягнення взаємної зрозумілості, особливо серед більш освічених верств населення. Інтернаціональні слова практично ідентичні в кожній мові, і майже немає відмінностей у значенні. Коли ми запозичуємо міжнародну лексику, ми максимально наближаємося до написання оригінального слова, адаптуючи його лише настільки, наскільки цього вимагає орфографія. Однак особливо для греко-латинської лексики йдеться про наступне:

• уникають споріднених приголосних: грамофон, група.
• Грецькі приголосні th і ph спрощуються до t і f: teatr, fenomen
• Грецьке y пишеться i, що ближче як до написання, так і до вимови в більшості слов'янських мов: sistem, fizika
• Звук k завжди пишеться k і ніколи c: kontakt
• Звук x (часто представлений ch) пишеться h: psiholog.
• Звук y (німецькою пишеться ü, французькою u) перетворюється на ju: bjuro.
• Між голосними звук z (написаний -s-) стає z: baza.
• Між голосними звук s (написаний -ss-) стає s: masa.

Крім того, закінчення передбачувано пристосовані до найбільш поширеного в слов'янських мовах:

• Дієслова латинського походження (часто -ate, -fy, -ise/-ize англійською мовою, -ieren німецькою) мають -ovati: организовати , komunikovati.
• Латиниця -ia (англійською мовою передається як -ia або -y) стає -ija: ekonomija.
• Англійська -sis (з грецької) стає -za: kriza.
• Назви хімічних елементів тощо на -ium стають -ij: helij, kriterij.
• Слова на -um та -us зазвичай мають такі закінчення: forum, korpus.
• Англійська -ty (латиниця -tas, -tatis) стає -tet: universitet.
• Англійська -ics стає -ika: ekonomika.
• Англійська -ism стає -izm: komunizm.
• Англійська -ist стає -ist: komunist.
• Англійська -sion стає -zija: televizija.
• Англійська -ssion стає -sija: diskusija.
• Англійська -tion стає -cija: akcija.
• Прикметники, що походять від цих іменників, мають закінчення -ijny: телевизијны, tradicijny.
• Англійські прикметники в -al (лат. -alis) закінчуються на -alny: neutralny.
• Англійські прикметники на -ic, -ical (лат. -icus) мають закінчення -ičny: специфичны, komičny.
• Англійські прикметники в -ive (лат. -ivus) мають закінчення -ivny: pozitivny.
• Англійські прикметники в -ous (лат. -osus) мають закінчення -ozny: seriozny.

Більш проблематичними є слова, запозичені з англійської мови. При написанні латинським алфавітом ми можемо зберегти оригінальне написання (bypass, knockout, jazz, teenager). Проте багато текстів на міжслов’янській мові пишуться кирилицею або обома орфографіями паралельно, часто за допомогою програми транслітерації, і звичайно слід уникати написання бипасс або кноцкоут кирилицею! Тому в більшості випадків ми воліємо застосувати більш фонетичний підхід: бајпас, нокаут, джаз, тинејджер, буджет, бизнес, мјузикл, футбол, koktejl тощо.